- чудакуватий
- —————————————————————————————чудакува́тийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
чудакуватий
Смотреть что такое "чудакуватий" в других словарях:
чудакуватий — а, е. Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування; дивакуватий … Український тлумачний словник
чокнутий — а, е, розм. Чудакуватий, дивний; не зовсім нормальний (про людину) … Український тлумачний словник
чудакуватість — тості, ж. Властивість за знач. чудакуватий … Український тлумачний словник
чудакувато — Присл. до чудакуватий … Український тлумачний словник
бзікуватий — та, те, Ол. Придуркуватий, чудакуватий … Словник лемківскої говірки
збзікуваний — на, не, Ол. З уринкою, придуркуватий, чудакуватий … Словник лемківскої говірки
фантазийний — на, не, Ол. Вигадливий, дивний, чудакуватий; оригінальний своєю творчістю … Словник лемківскої говірки
чударний — на, не, Сб. Дивний, чудакуватий; чудовий … Словник лемківскої говірки
